Писано по частям по ходу развёртывания ситуации.
Автор – Наталия Софилканич …
Порошенку, Порошенку,
Ти славний козаче!
Вже від тебе, Порошенку,
Вся Вкраїна плаче!
Не так тая Україна,
Як Верховна Рада –
Тобі ж битися у залі
Велика відрада.
То не грім в степу гуркоче,
То не хмара світ закрила –
То вся Ющенківська сила
ЦВК пообступила.
Довго бився Дорошенко –
До ночі глухої
Полягло їхніх чимало,
А ментів – утроє.
Повернувся Дорошенко –
„ЦВК вже взята.
Та таки не поступилась,
Зараза проклята!”
Видно в Зінченка на лобі
Нестора зусилля,
Світ побачив, яке в Віті
В команді бадилля.
***
Та на тому не скінчила
Та лиха година
Стала дико оранжева
Західна Вкраїна.
Кажуть,що ото все бидло,
Що живе на сході
Та не думають, що судять
По своїй же вроді.
На майдані у столиці
Ділять помаранчі,
Коло пічки,близ наметів
Сушать мокрі штанці.
Революція скінчила
І гуд бай, шановні,
Вже не буде вам халяви –
Харчі безкоштовні.
Вже ні Юлі, і ні Віті
Не потрібні стали.
То рахуй, Пора, що сили
Надарма пропали
Та на сході зара хлопці
Голови підняли
Біло-синіми шарфами
Шиї пов’язали.
І подивимось тоді ми,
Як пройдуть дебати,
Хто у нас бандитська влада,
А хто демократи!
Віктор Федорович, любий,
Нас також багато.
І коли ми переможем,
Будете всім татом!
***
Не змогли ми відстояти
Свою перемогу,
І тепер надію маєм
Ми лише на Бога!
Бо оце все ділить владу –
Трохи не вдусило.
А Пора все мітингує –
Ніщо їм не мило!
Як було коронували
Оце президента,
То не має в нашім Львові
Дня без інцидента.
Європейське наше місто
Трамваїв не має,
На льодових тротуарах
Голову звертає.
Усі справи оферують
Олійник з Буняком
І на вулицях громаду
Щодня ставлять раком.
Хоч вона собі рахує,
Що має свободу,
Та купатися залазить
У холодну воду.
Вітер снігом замітає
Сміття і подвір’я.
Вийдеш з хати – тобі в пику
Летить бруд і пір’я.
По тих вулицях проїхать
Можна лиш на танку,
Зате гроші получають
По карточці в банку.
А в Одесі хлопці НАШІ
У наметах жиють,
І нову отую владу
Матюками криють.
І не хочуть розходитись
Молоді й старенькі –
Бо їх вибір їм дорожчий
Від рідної неньки.
***
Ось прожив 100 славних днів
Уряд в Україні…
І куди ж тепер діватись
Цій бідній країні?
Нам Америка диктує:
Як і з ким дружити,
І тепер без ніжок Буша
Дня нам не прожити.
Ціну м’яса регулює
Уряд „демократа” –
Вже варена ковбаса
В ціні сервілата.
І знецінити доляри
Юля захотіла,
І в момент всій Україні
Горлянку здавила.
Хто ж не згоден з Президентом –
За грати дорога!
Бо на нього люди молять,
Неначе на Бога.
Тих, хто проти нього суне
Він питає грізно:
„Кому служиш? Схаменися!
Бо буде вже піздно!”.
Де ви, Шуфрич, Янукович,
Де Кужель й Валєра?
Хай між вами не проскоче
Ніяка холєра!
Ну згуртуйтеся нарешті,
Бо ж вибори скоро!
Опозиція народу
Хай буде опора!
